Фізика 8 клас

 

Дистанційне навчання

Свої фотозвіти можна надсилати на пошту       sogfi1963@gmail.com

https://meet.google.com/hpp-zayg-m

УРОК -ОНЛАЙН 

Ісп-я

https://meet.google.com/zvt-iitt-fcu

Перевіримо знання: 

Робота і потужність ТЕСТ1( задачі на обчислення 

виконуємо в зошитах)

Електричні нагрівальні прилади ТЕСТ 2

Електричний струм у металах ТЕСТ 3

 Електричний струм в рідинах ТЕСТ 4

Електричний струм у газах ТЕСТ 5

Підсумковий ТЕСТ

9 травня 8-А клас        8 травня 8-Б клас

Тема: Електричний струм  у газах.

Перегляньте уважно ВІДЕО

За нормальних умов гази є ізоляторами.

Якщо повітря між дисками нагріти, конденсатор розрядиться.

Нагрітий газ – провідник!

 За звичайних умов гази є діелектриками.

Однак в окремих випадках можна помітно підвищити електропровідність газу. Достатньо, наприклад, піднести полум’я сірника до зарядженого електроскопа, як він відразу ж розряджається.

Іонізація – це процес утворення позитивних і негативних іонів та вільних електронів з молекул (атомів)

 Повітря, як і інші гази, можна зробити електропровідним, діючи на нього ультрафіолетовим, рентгенівським і радіоактивним випромінюванням.

Для відривання електрона від атома необхідна певна енергія, що називається енергією іонізації.

Іонізація газів під час нагрівання пояснюється тим, що деякі молекули починають рухатися так швидко, що частина з них під час зіткнення розпадається, перетворюючись на іони. Чим вища температура газу, тим більше утворюється іонів.

Процес утворення іонів називають іонізація газу, а збудників іонізації – іонізаторами. 

Протилежним процесу іонізації газів є процес рекомбінації — возз’єднання протилежно заряджених частинок у нейтральні молекули.

Електричний струм у газах являє собою напрямлений рух  вільних електронів, позитивних і негативних іонів.

Електричний струм у газах інакше називають електричним або газовим розрядом.

Проходження електричного струму через газ називається газовим розрядом.

Причина (умови) виникнення газового розряду:

ü Нагрівання газу;

ü Досить сильне електричне поле;

ü Досить розріджений газ.

ü Опромінення газу рентгенівським, ультрафіолетовим чи ядерним випромінюванням.

Домашня робота: Прочитайте § 39.  Виконайте короткий конспект даючи письмово відповіді на контрольні запитання  § 39 (1-6 ).

5 травня 8-А клас        5 травня 8-Б клас

Тема: Електричний струм в рідинах.

Перегляньте уважно ВІДЕО 1

Дайте письмово відповідь на контрольні запитання 

 § 37 (1-6 ст.203).

Виконайте вправу37(2, 4).

Домашня робота : опрацювати § 37, 38.

Перегляньте уважно ВІДЕО 2

Вправа 38(1, 2).

2 травня 8-А клас        1 травня 8-Б клас

Тема: Електричний струм у металах.

Перегляньте уважно ВІДЕО

Прочитайте § 36.

Дайте письмово відповіді (короткі) на  контрольні

 запитання. ст.197.

Завдання: вправа 34(1, 2), вправа 36(2).

21 квітня 8-А клас        21 квітня 8-Б клас

Тема: Теплова дія струму. Закон Джоуля-Ленца.

Перевіримо знання по темі:

Робота і потужність електричного струму.  тест

Опрацювати § 34 за планом.

1. Теплова дія струму(наведіть свої приклади).

2. Закон Джоуля-Ленца.

3. Обчислення кількості теплоти (формули).

4. Задача.

Домашня робота.  § 34 , вправа 34(1, 2).

18 квітня 8-А клас        17 квітня 8-Б клас

Тема: Робота і потужність електричного струму.

Опрацювати  УРОК

Виконати короткий конспект, записати формули,

розвязати задачу 1 ст.182.

Домашня робота. Вчити § 33, впр 33 (1 – 4).

7 квітня 8-А клас         7 квітня 8-Б клас

Тема: Мішане з"єднання провідників.

Розв’язування задач.

Перевіримо знання 

Послідовне з"єднання провідників    ТЕСТ1

Паралельне з"єднання провідників  ТЕСТ2

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Опрацюйте задачі 1 і 2 із презентації та запишіть їх 

у робочі зошити.

ЗАВДАННЯ: Виконайте задачі 1 і 2 із презентації 

для самостійної роботи.

4 квітня 8-А клас         3 квітня 8-Б клас

Тема:  Паралельне з"єднання провідників.

Розв’язування задач.

презентація

Уважно опрацюйте задачі 1 та 2 презентації та запишіть 

у робочий зошит . Опрацюйте та запишіть розв'язок задачі 1 ст.173-174.

Виконайте задачі : вправа 31(5), вправа 32(3).

17 БЕРЕЗНЯ 8-А клас        17 БЕРЕЗНЯ  8-Б клас

Тема: Лабораторна робота №4  

"Послідовне з"єднання провідників".

РОБОТА

Завдання :       Повторити § 31, Вправа № 31 (5)

14 БЕРЕЗНЯ 8-А клас        13 БЕРЕЗНЯ  8-Б клас

Тема: Послідовне з"єднання провідників.

З послідовним з’єднанням ви вже зустрічалися, 

а тепер розглянемо його детальніше.

Послідовне з’єднання - це з’єднання провідників, яке не має

 розгалуджень: елементи кола розташовані послідовно один за одним.

Зверніть увагу: якщо один із послідовно з’єднаних провідників 

вийде з ладу, то решта теж не працюватимуть, бо коло буде розімкненим.

Розглянемо електричне коло з послідовно з'єднаних джерела струму, 

двох електроламп, амперметра та вимикача. 

Замкнемо електричне коло та  виміряємо силу струму на різних 

ділянках електричного кола. 

У разі послідовного з'єднання провідників загальна сила струму в колі та сила струму в кожному провіднику однакові:

I=I1=I2=I3

Загальна напруга U на двох послідовно з'єднаних провідниках дорівнює сумі напруги на першому провіднику та напруги на другому провіднику:

 

U=U1+U2

 

Для обчислення загального опору R ділянки кола, яка складається з двох послідовно з’єднаних провідників опорами R1 і R2, скористаємося співвідношенням:

 

U=U1+U2

 

Схематичне зображення такого з'єднання.

 Послідовне з'єднання елементів кола має суттєвий недолік – вихід з ладу  одного пристрою призводить до розмикання кола. Тому таке з'єднання в техніці застосовується нечасто.

Застосувавши закон Ома, можемо переписати це співвідношення так:

 

 

В разі послідовного з’єднання:

 

 

Отже,

 

 

 

 

Якщо ділянка кола складається з кількох послідовно з’єднаних провідників, загальний опір ділянки дорівнює сумі опорів окремих провідників:

 

 

Отримані співвідношення для сили струму, напруги та опору справджуються для будь-якої кількості послідовно з’єднаних провідників:

 

n — кількість провідників

      РОЗВ'ЯЖЕМО ЗАДАЧ:

1.  Резистори, опори яких 2 і 3 Ом, з’єднані послідовно й підключені до джерела постійної напруги 15 В. Яким є опір цієї ділянки кола? Знайдіть силу струму в колі та напругу на кожному резисторі.

2.  Резистори, опори яких 30 і 60 Ом, з’єднані послідовно й підключені до батарейки. Напруга на першому резисторі 3 В. Яка напруга на другому резисторі?

Підведемо підсумок:

1. Як обчислити силу струму в електричному колі за послідовного з’єднання його елементів?

2.  Як обчислити повну напругу в електричному колі, якщо є виміряні значення напруг кожної з його ділянок, що з’єднані послідовно?

3. Як обчислити загальний опір кола, яке складається з послідовно з’єднаних провідників?

  Домашнє завдання

Опрацювати § 31, Вправа № 31 (3,4).

3 БЕРЕЗНЯ 8-А клас         3 БЕРЕЗНЯ  8-Б клас

Тема: Розв’язування задач.

Дайте відповідь на запитання:

1. Як можна показати, що опір провідників залежить від речовин, з яких

вони виготовленні?

2. Що таке питомий опір? Якими одиницями він визначається?

3. Якими вимірювальними приладами треба користуватися, щоб довідатись

про довжину дротини та її діаметр?

4. Як за допомогою вимірювальних приладів визначити довжину мідного

дроту, який сплутаний у клубок? Які прилади для цього знадобляться?

Поверхня дроту вкрита тонким шаром непровідного лаку. Кінці дроту

стирчать з клубка.

5. На електричній плиті з відкритою спіраллю нагрівається чайник. Під час

кипіння частину спіралі залила вода. Як зміниться розжарювання незалитої

частини спіралі?

6. Для чого використовують реостати?

7. Чому для ліній електропередачі найдоцільніше використовувати проводи

виготовлені з міді та алюмінію?

8. Чому електричний опір сплавів більший від опору металів, з яких

складається сплав.

9. Чому розжарення лампи, яку підключено до джерела живлення довгими

дротами, зменшується в міру зростання довжини дротини?

10. Який із суцільних залізних стрижнів різного діаметра має більший

електричний опір? Маси стрижнів однакові.

Вчимося розв’язувати задачі.

Задача 1. За графіком визначити напругу, яка відповідає певній силі струму,

і обчислити опір провідника.

Задача 2. Обмотку реостата виготовлено з нікелінового дроту довжиною 50 м і

площею поперечного перерізу 0,5 мм2. Напруга на затискачах реостата

становить 40 В. Чому дорівнює сила струму, що проходить крізь реостат?

Задача 3. Який питомий опір речовини, з якої виготовлено дротину довжиною

1 км і площею поперечного перерізу 0,2 мм2, якщо при напрузі 550 В сила

струму в ній 0,1 А? Що це за речовина?

Задача 4. Яка напруга між кінцями вольфрамової дротини довжиною 20 м і

площею поперечного перерізу 0,5 мм2, якщо за 2 хв через неї проходить заряд

240 Кл? Питомий опір вольфраму 0,055Ом∙мм2/м.

 Домашнє завдання.

Повторити параграфи 27 – 30, формули.

Виконати:

Задача 1. Визначте довжину нікелінового дроту, якщо за напруги на його кінцях

45В сила струму дорівнює 2,25 А. Площа поперечного перерізу дроту 1 мм2

Задача 2. Скільки алюмінієвого дроту потрібно взяти, щоб провести повітряну

лінію довжиною 50 м площею поперечного перерізу 10 мм2? Опір лінії 20 Ом.

Задача 3. Якої сили струм при напрузі 4,5 В протікає у нікеліновій дротині

довжиною 100 м і площею поперечного перерізу 0,05 мм2?

28 лютого 8-А клас          27 лютого  8-Б клас

Тема: Електричний опір. Закон Ома.

Перевірка знань. Напруга.ТЕСТ 3

                                 Опір. Закон Ома.ТЕСТ 4

Задача 1. В електричне коло включений реостат. Як будуть змінюватись

показання амперметра під час пересування повзунка реостата вліво?

Задача 2. Яка площа поперечного перерізу константанової дротини опором 50

Ом, якщо її довжина 5 м?

Задача 3. Яка напруга між кінцями вольфрамової дротини довжиною 20 м і

площею поперечного перерізу 0,5 мм2, якщо за 2 хв через неї проходить заряд

240 Кл? Питомий опір вольфраму 0,055 Ом мм2/м.

Домашнє завдання.

Вивчити параграф 30; виконати тести.

24 лютого 8-А клас          24 лютого  8-Б клас

Тема: Електричний опір. Закон Ома.

Перевірка знань. Сила струму. ТЕСТ 2

Електричний струм.    ТЕСТ 1

Опрацювати § 29 ст.150-153. (короткий!  конспект за планом ).

1. Залежність сили струму від напруги

 (вольтамперна характеристика).

2. Електричний опір. [R] =В/А= 1 Ом

3. Закон Ома.

 

4. Розв"язання задачі(ст. 152).

Завдання: § 29 — вивчити: вправа 29( 3, 5 — письмово).

На допомогу ВІДЕО 1.

              

                        ВІДЕО 2.

  17 лютого 8-А клас          17 лютого  8-Б клас

Тема: Сила струму. Одиниця сили струму. Амперметр.

Виконати конспект за відео

Вивчити § 27, вправа 27(2-4).

14 лютого 8-А клас          13 лютого  8-Б клас

Тема: Дії електричного струму.

Джерела електричного струму.

Джерела електричного струму - пристрої, що перетворюють

 різні види енергії на електричну енергію.

Види джерел електричного струму:

1.     Фізичні - електрофорна машина, турбогенератори електростанцій,  

фото - і термоелементи.

 2. Хмічні - гальванічні елементи й акумулятори.

Опрацювати § 24, 25 ст.127-134.(зап. 5 ст.134 - письмово).

Вправа 24(3, 4), Вправа 25(3)

3 лютого 8-А клас           3 лютого  8-Б клас

Тема: Контрольна робота №3 з теми 

"Електричний заряд.    Електричне поле."

РОБОТА

Чекаю на фотозвіти!

31 січня 8-А клас           30 січня   8-Б клас

  Тема: Розв"язування задач.

1. Два однакових заряди перебувають на певній відстані. Як зміниться сила їх взаємодії, якщо величини кожного із зарядів збільшити удвічі?

  Розв’язання: Сила взаємодії збільшиться в 4 рази.

2. Як зміниться сила взаємодії між двома точковими зарядами, якщо відстань між ними збільшити в 4 рази; зменшити у 3 рази? 

 Розв’язання: Збільшиться у 9 разів.

3. Дві однакові кульки мають заряди +2 мкКл і -8 мкКл. Як зміняться їхні заряди, якщо доторкнутися ними одна до одної й розвести на певну відстань? 

  Розв’язання:Оскільки кульки однакові, то після дотику їх сумарний заряд розподілиться навпіл. Отже, q =  = -3 (мкКл) — заряд кожної кульки.

4. Електричні заряди двох хмар дорівнюють відповідно 20 Кл і -30 Кл. Середня відстань між хмарами 30 км. Із якою силою взаємодіють хмари? Геометричними розмірами хмар знехтувати.

СІ r = 30 000 м  

 Розв’язання:  За законом Кулона F = k ∙ ; [F] =  ∙  = Н;

F = 9 ∙ 10⁹ ∙  = 60 ∙ 10³ (H) = 60 (кН).

Відповідь: F = 60 кН.

Завдання: § 22 — вивчити: вправа 22( 4, 5 — письмово).

20 січня 8-А клас           20 січня   8-Б клас

  Тема: Електричне поле.

Виконайте тест "Електричний заряд " § 20

  ТЕСТ 1 

Виконати до 20січня 21 год

Опрацювати § 20 ст.106-111. (короткий!  конспект за планом ).

На допомогу відео :

План

1.    Взаємодія заряджених тіл

2.    Означення електричного поля

3.    Властивості електричного поля.

4.    Зображення електричного поля графічно

5.    Вплив електричного поля на організм людини

Вчимося розв’язувати задачі.

Задача 1. На рисунку зображено лінії електричного поля між

двома парами заряджених пластин. Електричне поле між

якими пластинами є більш інтенсивним? Визначте знак

заряду кожної пластини.     

Задача 2. З якою силою електричне поле між двома горизонтальними

зарядженими пластинами у досліді з вивчення заряду електрона діяло на

заряджену порошинку масою 0,02 мг?

Розв’язання:  

Порошинка масою m = 0,02 мг = 0,02·10-6 кг зависає у

повітрі за рахунок дії сил електричних та сили тяжіння:

Fел = Fтяж

Fтяж = mg (g = 10 Н/кг)

Отже, Fел = mg = 0,02·10-6 кг · 10Н/кг = 0,2·10-6 Н

Відповідь: Fел = 0,2 мк Н

Домашнє завдання.

Вивчити параграф 20, виконати вправу 20 (1 - 3)

17січня 8-А клас           16 січня   8-Б клас

  Тема:Електричний заряд та електромагнітна взаємодія.

Опрацювати §19 ст.102-105. 

(короткий!  конспект ). 

У робочий зошит записати задачу з відео.

Домашнє завдання:  Вправа 19 (1, 3, 4).

Відео вам на допомогу 

6 грудня 8-А клас           5 грудня  8-Б клас

  Тема: Принцип дії теплових двигунів. ККД теплового двигуна.

Відео

Завдання у щоденнику.

22 листопада 8-А клас            21 листопада 8-Б клас

     Тема: Розв"язування задач

Кипіння. Питома теплота пароутворення.ТЕСТ (13-письмово в зошиті)

Задача 1. На графіку показана залежність температури Т речовини від часу t. В  початковий момент часу речовина знаходилось в твердому стані. Яка точка відповідає закінченню процесу плавлення? 

 Розв’язання: Розглянемо графік. На ділянці 

1-2 температура тіла змінюється – воно  

нагрівається. Коли тіло нагріється до  

температури плавлення, температура його 

перестане змінюватись до того часу поки  

тіло не розплавиться. Після цього 

температура знову почне збільшуватись, так  

як буде нагріватися рідина, що утворилась.  

Точка 3, що знаходиться в кінці горизонтальної ділянки

і є точкою закінчення  процесу плавлення. 

Відповідь: точка 3. 

Задача 2. На графіку показана залежність температури води в чайнику від часу. Такий вигляд графіка можливий, якщо 

1) перші 20 хвилин чайник стояв на гарячій  

плиті, а потім 20 хвилин – на столі; 

2) перші 20 хвилин чайник стояв на столі, а  

потім 20 хвилин– на гарячій плиті; 

3) всі сорок хвилин чайник стояв на столі; 

4) всі сорок хвилин чайник стояв на гарячій  

плиті. 

Розв’язання: Температура спочатку є сталою 

– так буває під час кипіння, або пароутворення. Потім температура знижується – вода охолоджується. Отже, чайник стояв на плиті і кипів, після цього охолоджувався на столі. 

Відповідь: 1) перші 20 хвилин чайник стояв на гарячій плиті, а потім 20 хвилин – на столі. 

Задача 3. Скільки теплоти виділиться у процесі конденсації 100 г спирту,  взятого при температурі кипіння? 

Дано: 

m = 100 г = 0,1 кг

r = 900∙103 Дж/кг 

Q - ? 

Розв’язання: 

Кількість теплоти, що виділяється у процесі конденсації при температурі кипіння рідини, визначається: Q = r∙m 

Q = 900∙103∙0,1 = 0,9∙105 Дж

Відповідь: Виділиться 0,9∙105 Дж теплоти. 

Задача 4. Яку кількість теплоти треба надати 50 г води, температура якої 00С,  щоб довести її до кипіння і перетворити половину її в пару? 

Дано: 

m1 = 50 г = 0,05 кг

m2 = 25 г = 0,025 кг

c = 4200 Дж/кг 0С  

r = 2,3∙106 Дж/кг

t1 = 0 0С 

t2 = 100 0С 

Q - ? 

Розв’язання: 

Шукана кількість теплоти визначається сумою теплот для нагрівання 50 г води до 1000С і випаровування 25 г води. 

Загальна кількість витраченої енергії: 

Q = Q1 + Q2 

Q1 – енергія, яка необхідна для нагрівання води до  температури кипіння: 

Q1 =cm1 (t2 − t1) 

Q2 - енергія, необхідна для перетворення води в пару: Q2 =r ∙ m2  

Отже, Q = cm1 (t2 − t1)  + r ∙ m2  

Q = 4200 Дж/кг∙0С ∙ 0,05 кг ∙ 100 0С + 2,3∙106 Дж/кг ∙  0,025 кг = 78,5 кДж 

Відповідь: необхідно 78,5 кДж теплоти. 

Задача 5. В алюмінієвий калориметр масою 0,5 кг , в якому знаходиться 1 кг  води при 100С, впустили 100 г водяної пари температурою 1000С. Яка  температура буде в калориметрі після встановлення теплової рівноваги?  Втратами теплоти знехтувати. 

Дано: 

m1 = 0,5 кг 

m2 = 1 кг 

m3 = 0,1 кг 

c = 4200 Дж/кг 0С

  r = 2,3∙106 Дж/кг 

t1 = t2 = 100C 

t3 = 100 0С 

t - ?

  Розв’язання: 

Складаємо рівняння теплового балансу: у лівій його частині запишемо кількість теплоти, яку отримали калориметр і вода в ньому; у правій частині – кількість теплоти, яку віддали пара і вода, утворена з неї, у процесі охолодження: 

cm1( t - t1)+cm2(t - t2) = rm3+ cm3(t3 - t) 

Звідси: 5060 ∙ t = 31840 0C  

 t = 63 0C. 

Повторити параграфи 12, 13, 14. Виконати вправу 14 № 2, 3

17 листопада 8-А клас            18 листопада 8-Б клас

     Тема: Кипіння. Питома теплота пароутворення.

«Тепер була черга за самоваром: він повинен був співати. Але самовар

відмовлявся тим, що може співати лише тоді, коли всередині в нього кипить

вода, – він просто пишався й не хотів співати інакше, як стоячи на столі в

панів».

(Г. X. Андерсен.)

- Як ви можете пояснити спів самовару?

- Що означає фраза «вода кипить»?

- За якої умови відбуватиметься кипіння?

1. Процес кипіння

Наллємо в посудину чистої води й помістимо її над пальником. Незабаром на

дні й стінках посудини ми помітимо численні пухирці. Вони містять водяну

пару й повітря, що завжди розчинене у воді.

Розглянемо бульбашку, що виникає біля гарячого дна посудини.

Збільшуючись в об'ємі, бульбашка збільшує площу свого стикання з водою, яка

ще недостатньо прогрілася. У результаті повітря й пара всередині бульбашки

охолоджуються, їхній тиск зменшується, і вага шару води «захлопує»

бульбашку. У цей час вода, що закипає, видає характерний шум.

Шум створюється бульбашками, що захлопуються. Поступово вода

прогрівається, і тиск пари всередині бульбашок уже не зменшується.

Бульбашки перестають захлопуватися, починають рости, і шум стає тихішим. У

міру збільшення об'єм бульбашок зростає архімедова сила, і вони починають

спливати.

Таким чином, кипіння – це процес

пароутворення, який відбувається в усьому

об’ємі рідини й супроводжується утворенням і

зростанням бульбашок пари.

Досліди показують, що під час кипіння температури

рідини й пари над її поверхнею однакові й залишаються

постійними до повного викіпання рідини.

Питома теплота пароутворення

У міру кипіння маса рідини зменшується - кажуть, що вона «википає». Пара,

що залишає посудину, виносить із собою частину внутрішньої енергії. Тому для

підтримання кипіння рідини необхідно постійно підводити до неї теплоту.

Причому різні рідини однакової маси потребують різні кількості теплоти для

перетворення їх на пару при температурі кипіння. Для характеристики

енергетичних витрат на випаровування рідин уводиться поняття питомої

теплоти паротворення.

Питомою теплотою пароутворення називають фізичну величину, що чисельно

дорівнює кількості теплоти, яку необхідно надати 1 кг рідини, щоб повністю

перетворити її на пару при постійній температурі.

Наприклад, питома теплота пароутворення води рівна 2300000 Дж/кг.

Це означає, що для перетворення у пару 1 кг води, попередньо нагрітої до

температури 100 0C за нормального атмосферного тиску необхідно 2300000 Дж

теплоти.

Питома теплота паротворення позначається буквою r і вимірюється в Дж/кг.

[r] = 1Дж/кг

Питому теплоту пароутворення визначають дослідним шляхом і заносять до

таблиць (див. табл. 5 ст. 230).

4. Кількість теплоти, яка витрачається на перетворення

рідини на пару або виділяється в ході конденсації пари

Щоб обчислити кількість теплоти, необхідну для перетворення рідини

на пару за незмінної температури, слід питому теплоту пароутворення

цієї рідини помножити на її масу:

Q = rm,

де Q — кількість теплоти, яку поглинає рідина; m — маса рідини (маса

утвореної пари); r — питома теплота пароутворення.

Ретельні вимірювання показують, що в ході конденсації пари виділяється така

сама кількість теплоти, яка йде на утворення пари.

3. Вчимося розв’язувати задачі.

Задача 1. Яка кількість теплоти виділиться при конденсації 400 г водяної

пари за температури 100°С ?

Дано:

m = 400 г = 0,4 кг

= L = 2,3 · 106 Дж/кг

Q - ?

Розв’язання:

Q = r ∙ m

Q = 2,3 · 106 Дж/кг · 0,4 кг = 0,92 МДж.

Відповідь: виділиться 0,92 МДж теплоти.

Задача 2. Яку кількість енергії необхідно затратити для перетворення води із

масою 2 кг, взятої за температури 20°С, у пару, яка має температуру 100°С?

Дано:

m = 2 кг

t1 = 200C

t2 = 1000C

c = 4,2·103 Дж/кг0С

L = 2,3 ·106 Дж/кг

Q - ?

Розв’язання:

Загальна кількість витраченої енергії:

Q = Q1 + Q2

Q1 – енергія, яка необхідна для нагрівання води до

температури кипіння:

Q1 = cm(t2 − t1)

Q2 - енергія, необхідна для перетворення води в пару:

Q2 = r ∙ m

Отже, Q = cm(t2 − t1) + r ∙ m

Q = 4,2·103 Дж/кг0С · 2 кг · (1000C - 20 °С) + 2,3 ·106 Дж/кг · 2 кг =

 5,3 · 106 Дж

Відповідь: необхідно 5,3 · 106 Дж енергії

Задача 3. Визначте яку потрібно кількість теплоти витрати для того, щоб з льоду

масою 2 кг, узятого при -10°С, отримати пару за температури 100°С?

Дано:

m = 2 кг

t1 = -100C

t2 = 00C

t3 = 1000C

λ = 34·104 Дж/кг

c1 = 2,1·103 Дж/кг0С

c2 = 4,2·103 Дж/кг0С

L = 2,3·106 Дж/кг

Q - ?

Розв’язання:

Загальна кількість теплоти необхідна для:

1 - нагрівання льоду до температури плавлення:

Q1 = с1m(t2 − t1)

2 – плавлення льоду:

Q2 = λ ∙ m

3 - нагрівання води до температури кипіння:

Q3 = с2m(t3 − t2)

4 – випаровування води:

Q4 = r ∙ m

Отже: Q = Q1 + Q2 + Q3 + Q4

Q =с1m(t2 − t1) + λ ∙ m + с2m(t3 − t2) + L ∙ m

Q = 2,1·103 Дж/кг0С ·2 кг ·100C + 34·104 Дж/кг · 2 кг +

+ 4,2·103 Дж/кг0С·2 кг ·1000C + 2,3·106 Дж/кг ·2 кг =

= 6,162 ·106 Дж = 6,162 МДж

Відповідь: Q = 6,162 МДж

 Запитання на закріплення.

1. Що таке кипіння?

2. Які явища спостерігаються в рідині перед тим, як вона починає кипіти?

3. Яка сила змушує бульбашку газу підніматися на поверхню рідини?

4. Чи змінюється температура рідини під час кипіння?

5. Від яких чинників залежить температура кипіння рідини?

6. На що витрачається енергія, яку одержує рідина під час кипіння?

7. Що називають питомою теплотою пароутворення?

8. За якою формулою можна обчислити кількість теплоти, що поглинається під

час пароутворення або виділяється під час конденсації?

 Домашнє завдання.

Вивчити параграф 14; виконати вправу 14 No 2, 3, 4, 5.

3 листопада 8-А клас             4 листопада 8-Б клас

     Тема: Питома теплота плавлення. Самостійна робота.

Дайте відповіді на запитання (письмово!): 

1. Кількість теплоти, що витрачається на плавлення тіла, визначається за формулою... 

2. Питома теплота плавлення вимірюється в... 

3. Які тіла можуть плавитися — кристалічні чи аморфні? 

4. Чому лід не відразу починає танути, якщо його внести з морозу в теплу кімнату? 

5. Чи прискориться танення льоду в кімнаті, якщо його  

накрити кожухом? 

6. Чому замерзання води в тріщинах гір призводить до 

їх руйнування 

7. Бурулька зазвичай має хвилясту поверхню. Що  

спричинює такий ефект? 

8. Температура фотосфери на Сонці 6000°С. Із яких  

матеріалів можна сконструювати апарат для дослідження фотосфери?

9. Чому взимку для охолодження двигунів автомобілів

використовують не воду,  а, наприклад, тосол? 

10. Під снігом посіви озимої пшениці надійно захищені від вимерзання.  Поясніть, за яких умов сніговий покрив краще захищає посіви: взимку,  при постійній температурі менше за 0 °С, чи ранньою весною, коли можливе  тимчасове підвищення температури навіть до додатних значень? 

Самостійна робота.

Задача 1. Яка саме кількість теплоти виділяється під час утворення 10 кг  льоду? Питома теплота плавлення льоду 332 кДж/кг. 

Задача 2. Яку кількість теплоти потрібно витратити, щоб розплавити 500 г  свинцю, температура якого 27 °С? 

Задача 3. У відрі знаходиться 5 л води при 50°С. Скільки льоду, що має  температуру 0°С, може розтанути у цій воді? Теплообміном з оточуючим  середовищем знехтувати. 

Домашнє завдання. 

Повторити § 11, 12. Вивчити визначення.

Для допитливих.  Плавимо ложку в кип’ятку

Відео.

1 листопада 8-А клас            31 жовтня 8-Б клас

     Тема: Питома теплота плавлення. Розв"язування задач

 Оскільки у різних речовин атоми і молекули взаємодіють з неоднаковою  силою, то для їх плавлення потрібна різна кількість теплоти. Для  характеристики енергетичних затрат, пов’язаних із переходом речовини з  твердого стану в рідкий, вводять фізичну величину, яка називається питомою  теплотою плавлення, позначається λ (читається «лямбда»). 

 Питома теплота плавлення – це фізична величина, що показує яка  кількість теплоти необхідна для перетворення 1 кг речовини із твердого  стану в рідкий за температури плавлення. 

 Вимірюється в джоулях на кілограм  

[λ ] = 1 Дж/кг. 

 Питому теплоту плавлення речовин визначають дослідним шляхом і  фіксують у таблицях (Підручник. Додаток. Таблиця 3, ст. 230 ). 

Обчислюємо кількість теплоти, яка необхідна для плавлення речовини  або виділяється під час її кристалізації 

 Щоб визначити кількість теплоти, необхідну для плавлення твердого тіла  будь-якої маси, треба питому теплоту плавлення речовини помножити на  масу тіла:

Q = λm

Вчимося розв’язувати задачі. 

(Розв"язок задач записуємо в робочий зошит)

Задача 1. Скільки міді, що має температуру 1085 °C, можна розплавити,  передавши їй кількість теплоти 295 кДж? 

Дано: 

t = 1085°C 

Q = 295 кДж = 295•103 Дж

λ = 213000 Дж/кг 

m - ? 

Розв’язок.  

Мідь дано при температурі плавлення. Отже,  

Q = λm 

Звідси: m =Q/λ

m = 295•103: 213•103 ≈ 1,4 кг 

Відповідь: m ≈ 1,4 кг 

Задача 2. Яку енергію необхідно затратити, щоб розплавити шматок свинцю  масою m = 2кг, взятий при температурі t1 = 27 °C?

 Дано:  Підказка. Спочатку треба нагріти до температури

m = 2кг  плавлення, а потім розплавити.

t1 = 27 °C  Q=Q1+Q2.

с = 130 Дж/кг0С  Q1 = cm (t2 − t 1)

t2 = 327 °C   Q2= λm

λ = 24000 Дж/кг

Q - ? 

Задача 3. Залізна заготовка охолодилася від 8000С до 0°С і

розплавила лід  масою 3 кг, який взято при температурі 0°С.

Визначте масу заготовки, якщо вся енергія, що виділилася нею,

пішла на плавлення льоду. 

 Дано:  Q1 = Q2

t1 = 800°C  Q1 = c1m1(t1 - t2) 

t2 = 0°C  Q2 = λm

m2 = 3 кг  c1m1(t1 - t2) =λm2

λ = 34•104 Дж/кг m1=λm / c1(t1 - t2) 

c1 = 460 Дж/кг0С 

m1 - ? 

 Перевірь себе. (усно, вивчити)

1. Який процес називають плавленням? 

2. Як змінюється температура речовини в процесі плавлення? 3. Який процес називають кристалізацією? 

4. Порівняйте температури плавлення і кристалізації речовини. 5. Питома теплота плавлення сталі становить 84 кДж/кг. Що це означає? 6. Від чого залежить кількість теплоти, що виділяється під час кристалізації  речовини? 

7. Яким є фізичний зміст питомої теплоти плавлення? 

8. Як обчислити кількість теплоти, що необхідна для плавлення речовини або  виділяється під час її кристалізації? 

Домашнє завдання. 

 Вивчити: §11, 12( короткий конспект);

виконати вправу 11 (2, 3), вправу 12 (3, 4)

20 жовтня 8-А клас            24 жовтня 8-Б клас

     Тема: Агрегатні стани речовини. Кристалічні та аморфні тіла.

Прочитайте §10.Випишіть основні поняття, правила.

Дайте відповіді на контрольні запитання (1-4-усно),

 (5,6,9-письмово)

На допомогу - ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Виконайте вправу10(1,3,7).

18 жовтня 8-А клас            21 жовтня 8-Б клас

     Тема:Контрольна робота з теми

"Температура. Внутрішня енергія. Теплопередача"

Контрольна робота 1.

 Варіант 1

1 Температуру тіла позначають літерою

А. Q          Б. с               В. t      Г. m

2 У якому стані речовина зберігає об’єм, але легко змінює форму?

 А. твердому  Б. рідкомуB. газоподібному  Г. У всіх трьох станах

3 Кількість теплоти визначають в

А. Дж          Б. Дж/кг          В. Дж/(кг∙К)          Г. Дж/К

4 Що означає питома теплоємність олії 1700 Дж/(кг∙К)?         

5 Виразіть у кельвінах: 45⁰С,  23⁰С,  111⁰С.

6 Чому вода краще від інших рідин охолоджує гарячі предмети? Поясніть.

7 На скільки градусів нагріється 3 кг чавуну при затраті 4600 Дж теплоти?

8  На що піде більше енергії: на нагрівання 150 г води на 1 ⁰С чи на  нагрівання 110 г льоду від -3 до 0 ⁰С? (Чому, обчислення.)

9 Алюмінієву кульку масою 840 г яка має температуру 62 ⁰С  опустили в посудину з водою масою 400г. В посудині встановилась температура 22 ⁰С. Яка була температура води?

Варіант 2

1 Кількість теплоти позначають літерою

        А. q     Б. t      В. Q         Г. С

2 Фізична величина, яка характеризує стан теплової рівноваги системи тіл ..  А. маса       Б. температура  

    В. питома теплоємність       Г. кількість теплоти

3 Питому теплоємність тіла вимірюють в

        А. Дж           Б. Дж/кг       В. Дж/К           Г. Дж/(кг∙К)

4 Що означає питома теплоємність  кисню 920 Дж/(кг∙К)?         

5  Яка з чайних ложок – алюмінієва чи срібна однакової маси більш придатна для  користування? Поясніть чому.

6 Виразити в градусах цельсія:  250К,  312К,  29К.

7 Скільки теплоти виділиться в результаті зменшення температури свинцевої  пластинки масою 400г  з 65 ⁰С до 35 ⁰С?

8 Який об’єм води можна нагріти на 40 ⁰С, затративши  58,8 МДж теплоти?

9  Яку масу холодної води за температури 17 ⁰ С необхідно долити у посудину, в якій  міститься 800г гарячої води за температури 87 ⁰С, якщо гаряча вода охолола 

на 27 ⁰С? 

13 жовтня 8-А клас            17 жовтня 8-Б клас

     Тема: Розв"язування задач.

 Підготовка до контрольної роботи.

1. Виконайте: задачі 4, 5 з фото. 

2. Тестова самостійна робота 

 (всі міркування та розв'язки запишіть у робочий зошит).

РОБОТА

11 жовтня 8-А клас             10 жовтня 8-Б клас

     Тема: Розв"язування задач.

1. Перевіримо знання.  ТЕСТ  (розв"язки трьох

    останніх задач записати в зошит). 

2.  Виконуєте задачі з 1, 2, 3 фотографії.

6 жовтня 8-А клас             7 жовтня 8-Б клас

     Тема: Лабораторна робота №2

Визначення питомої теплоємності речовини.

Опрацюйте роботу на сторінці 41-43.

В робочі зошити накресліть таблицю ст. 43 

Перегляньте відео, заповніть таблицю.

Обчислення та висновки запишіть під таблицею.

4 жовтня 8-А клас             3 жовтня 8-Б клас

     Тема: Лабораторна робота №1

  Вивчення теплового балансу за умови 

змішування води різної  температури

 Опрацюйте роботу на сторінці 40-41.

В робочі зошити накресліть таблицю ст. 41 

Перегляньте відео, заповніть таблицю.

Обчислення та висновки запишіть під таблицею.

22 вересня 8-А клас             26 вересня 8-Б клас

     Тема: Кількість теплоти. 

               Питома теплоємність речовини.

Опрацюйте§8

Дайте письмово відповіді на контрольні запитання

Випишіть та вивчіть формули кількості теплоти 

та питомої теплоємності.

   Q = сm∆t = сm(t₂ – t₁),   де Q – кількість теплоти, m – маса речовини, 

∆t – зміна температури, с – коефіцієнт пропорційності, що визначається родом речовини, його називають питомою теплоємністю речовини .

Питома теплоємність — це фізична величина, яка характеризує речовину і чисельно дорівнює кількості теплоти, яку необхідно передати речовині масою 1 кг, щоб нагріти її на 1 °С.

Одиниці вимірювання:  с=1 Дж/кг∙°С.

Розгляньте таблиці питомих теплоємностей (ст.229).

 (Числові значення питомих теплоємностей, подані в 

Дж/кг∙°С і Дж/кг∙К, є однаковими.)

Завдання:  виконайте вправу 8(1,3)

 20 вересня 8-А клас             20 вересня 8-Б клас

        Тема: Конвекція. Випромінювання.

Перевірка знань. Внутрішня енергія  ТЕСТ

Опрацюйте§6, 7. Виконайте короткий запис.

Перегляньте відео.  Конвекція.

  

Випромінювання:

Вправа 6 (5), експериментальне завдання 1(фото та пояснення мені на пошту).

Вправа 7 1-6 (усно), 7 (письмово)-таблицю вивчити.

15 вересня 8-А клас              19 вересня 8-Б клас

        Тема: Теплопровідність. 

Опрацюйте§5.

   Відео вам на допомогу

Теплопровідність:

       

Завдання: Виконайте короткий запис по темі.

Вправа 5 (5 ,6), 

 Урок №3 

9 вересня-8-А                                                                     9вересня-8-Б

Тема: Внутрішня енергія.

Опрацюйте§3.

 У новинах, ви могли чути фразу: «Супутник увійшов в атмосферу Землі й припинив своє існування». 

Але ж зрозуміло, що супутник мав величезну механічну енергію: кінетичну, оскільки він рухався, та потенціальну, оскільки був високо над поверхнею Землі. Куди ж зникла колосальна енергія супутника? 

Фізики пояснюють, що ця енергія передалася частинкам (молекулам, атомам, йонам) повітря та частинкам супутника, тобто перейшла в енергію всередині речовин. Цю енергію називають внутрішньою. 

Ми вже знаємо, що кожна частинка речовини:

• перебуває в стані безперервного хаотичного руху, завдяки чому має кінетичну енергію;

• має потенціальну енергію, тому що частинки взаємодіють одна з одною (притягуються та відштовхуються).

• 
  

  Внутрішня енергія тіла — це сума кінетичної енергії теплового руху частинок, із яких складається тіло, і потенціальної енергії їхньої взаємодії.

• Внутрішня енергія тіла змінюється:

• зі зміною температури тіла

• зі зміною агрегатного стану речовини

• Повна механічна енергія — це сума кінетичної та потенціальної енергій системи тіл.

• Завдання: Вивчити § 3, контрольні запитання 1-5 ст.18 (усно).
• Вправа 3 №1-4 (усно), 5-письмово
• 
  

                            Урок №2 

6 вересня-8-А                                                                    6 вересня-8-Б

Тема: Залежність розмірів фізичних величин тіл від температури. 

Дайте відповіді на запитання:

Чи однаково натягнуті дроти ліній електропередач взимку і влітку?

Чому, прокладаючи нафтопроводи та газопроводи, у деяких

місцях роблять петлі?

Їдучи в поїзді, ви чуєте стукіт коліс. Це пов’язано з тим, що

на стисках рейок залишаються проміжки. Для чого це роблять?

Чому, якщо набрати повну пляшку холодної води та поставити її

відкритою в тепле місце, то згодом частина води з пляшки виллється?

Чому повітряна кулька, винесена з кімнати на мороз, зменшиться в об’ємі?

Вам на допомогу сьогоднішній урок.

Опрацюйте§2. Наведіть приклади із життя

ТЕПЛОВЕ РОЗШИРЕННЯ                               ОХОЛОДЖЕННЯ-СТИСКАННЯ

**********                                                         ************   

Причини теплового розширення: ???????

Характеристика теплового розширення: ???????                                                       Дайте відповіді на контрольні запитання:1-6 ст.14

Вправа2 (1; 4; 7)                                                              

Виконайте експериментальне завдання (ст.15)

та поясніть його. (дівчатка - 1, хлопчики-2)

                     Урок №1                                  

2 вересня-8-А                                                   5 вересня-8-Б                                       

Тема: Тепловий стан тіл. Температура та її вимірювання.

Опрацюйте§1.

Виконайте короткий конспект за планом:

1. Температура.

2. Теплова рівновага.

3. Фізичний зміст температури.

4. Термометр. 0℃. 100℃. Шкала за Цельсієм. (Можна виконати рисунки).

5. Шкала за кельвіним.

Задача 1. t=27℃,  Т-?  Т= 27+273=300К       Т=t+273 

Задача 2. Т=373К, t -?  t= 373-273=100℃      t=Т-273

Ви придумайте і запишіть аналогічні свої задачі.

Дайте відповіді на контрольні запитання (1-8),

 2, 5, 7, 8-коротко письмово.

Вправа 1(4, 5) письмово.

Відео вам на допомогу: 

Гарного всім настрою!

Теплоємність